Шановний пане Президент !
Звертаюся до Вас з надією, що з обранням Вас на цей високий пост зміниться ситуація на краще в цілому, не тільки в державі, а й зокрема, і у нашому місті Стебнику, яке на сьогоднішній день не має ні статусу, ні належного фінансування, і залишається наодинці з проблемою екологічно-надзвичайної ситуації.
Місто Стебник Львівської області підпорядковане м. Дрогобичу. Загальна кількість населення міста Стебника складає понад 20 тис. осіб. Загальна кількість населення м. Дрогобича становить до 80 тис. осіб. На 2009 рік бюджет м.Стебника затверджений в розмірі до 2 млн. грн. Бюджет м. Дрогобича на 2009 рік затверджений в розмірі до 200 млн. грн. Місто Дрогобич подає у Львівську обласну адміністрацію на затвердження зведений бюджет міст Дрогобича і Стебника з врахуванням 100-тисячного населення двох міст. При виділенні дотацій та субвенцій з Державного бюджету м. Дрогобичу виділяються кошти, як 100-тисячному місту, які поступають у фінансовий відділ м. Дрогобича і розподіляються не рівномірно, не враховуючи 1/5 частину населення м.Стебника, щодо загальної 100-тисячної чисельності двох міст.
Чому не можна окремою строкою закласти дотації та субвенції, як з Державного так і з обласного бюджетів на утримання інфраструктури та житлово-комунального господарства м.Стебника та скерувати дані кошти на рахунок виконкому Стебницької міської ради?
Ось для прикладу: у 2007 році рішенням сесії Дрогобицької міської ради було затверджено субвенцію в сумі 350 тис.грн. для потреб житлово-комунального господарства м.Стебника, але у квітні цього ж року розпорядженням міського голови Дрогобича дану суму було зменшено вдвоє і тільки в липні на видатки житлово-комунального господарства надійшли кошти в розмірі 175 тис.грн., а не 350 тисяч грн., як передбачалось. Чому так!?
У 2008 році нам знову було затверджено рішенням Дрогобицької міської ради на утримання житлово-комунального господарства 350 тис.грн. І знову Дрогобицька влада не мала бажання перераховувати Стебницькій міській раді ці кошти. Тільки після цього, як я не підписав бюджет Стебницької міської ради на 2008 р., а Дрогобич в свою чергу, не зміг підписати зведеного бюджету, як Дрогобицької так і Стебницької міських рад та вчасно подати зведений бюджету у Львівську обласну державну адміністрацію, нам терміново було затверджено дану дотацію та перераховано до кінця року в повному обсязі, завдяки втручанню Міністерства фінансів України.
Проте в 2009 році, за час моєї відсутності, Дрогобицька міська рада надала тільки 150 тис. грн. на ті ж самі потреби комунального господарства, і які також не були перераховані в 2009 р. у повному обсязі.
Невже за такі мізерні кошти, які поступають з 200 міліонного бюджету Дрогобицької міської ради в сумі, в середньому 200 тис. грн. в рік, та надаються майже з 2-х міліонного бюджету Стебницької міської ради, в сумі в середньому до 300 тис.грн. в рік, можна утримувати житлово-комунальне господарство м. Стебника, благоустрій, дороги, покрівлі житлових будинків, якщо більше 1 млн. грн. з 2-х міліонного бюджету Стебника потрібно на утримання працівників виконкому Стебницької міської ради.
Тому і процвітають у нашому місті і наркоманія, і пияцтво та інші соціальні лиха. Розбиті дороги, неприбране місто, непривабливі фасади житлових будинків, шкіл, дитячих садочків, – це все із-за недостатнього фінансування. А звідки його взяти, коли єдиний годувальник нашого міста Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» вже понад п'ятнадцять років не працює, а дрібні приватні та комунальні підприємства не в змозі наповнити місцевий бюджет достатньою кількістю коштів.
Якщо громади двох міст спільно обирать міського голову Дрогобича, то чому не можна об’єднати дві громади – в одну, два бюджети – в один, і додавши 2 млн. грн. з бюджету м. Стебника до 200 міліонного бюджету Дрогобича, спільно ремонтувати дороги, утримувати благоустрій та покрівлі будинків двох міст.
Якщо б зведений бюджет пропорційно ділився до чисельності 100 тисячного міста тоді б місту Стебнику належалося б віддати до 40 млн. грн. з Дрогобицького бюджету тобто, пропорційно до 1/5 частини від кількості населення двох міст, тоді за такі кошти можна, можливо, було б утримувати в належному стані наше місто.
У Дрогобицькій міській ради є такі відділи: економічний, фінансовий та з надзвичайних ситуацій, які взагалі відсутні у Стебницькій міській раді, а це означає, що вище перелічені відділи Дрогобицької міської ради повинні обслуговувати і виконком Стебницької міської ради. Якщо б це виконувалось, то такого жалюгідного становища не виникло б у даній ситуації.
Взяти для прикладу «Програму соціально-економічного та культурного розвитку міст Дрогобича та Стебника на 2009 рік» в якій неозброєним оком можна побачити, що в основному, всі кошти йдуть на утримання та розвиток громади м. Дрогобича, тим самим нехтуючи права громади м.Стебника, яка обирає також і міського голову м. Дрогобича.
Відділ з надзвичайних ситуацій Дрогобицької міської ради також мав би оперативніше працювати по надзвичайній ситуації, яка склалась по вул. П.Орлика в м.Стебнику де утворилися карстові провалля, в результаті чого декілька будинків уже демонтовано, а жителів відселено. Ряд будинків на сьогоднішній день і надалі дають тріщини.
Ситуація, що склалася на Стебницькому ДГХП «Полімінерал», яка викладена в протоколі технічної наради від 25 листопада 2009 року, в якому зокрема, йдеться про слідуюче:
1. …ситуацію, що склалася, визнати вкрай небезпечною та такою, що загрожує реальним виникненням надзвичайної ситуації регіонального рівня з непередбачуваними наслідками…
Тому доводжу до Вашого відома слідуючу інформацію.
Стебницьке родовище полімінеральних руд розташоване в Дрогобицькому районі Львівської області. Площа гірничого відводу становить 1290 га. згідно гірничо-відвідного акту за № 208. Розвідані запаси полімінеральних руд становили 834 млн. т. родовище розроблялося двома рудниками – № 1 та № 2, видобуток руди із шахт не ведеться. Рудник № 1 функціонує з 1922 р., з 1962 р. після реконструкції видобуток руди становив біля 1 млн. т. в рік, а з 2003 р. повністю припинився. За цей період утворилося близько 15 млн. пустот технологічних виробіток. Приплив розсолів в рудник № 1 почався в 1958 році, повторний прорив – 19.05.1997 р. Після цього дебіт стабілізувався на рівні 60-120 м3 /добу. Рудник № 2 функціонує з 1965 р. видобуток руди здійснювався без закладки відпрацьованих порожнин. Система розробки була камерно-підповерхова, висота камер 40-60 м., ширина – 15-22 м., довжина – 30-150 метрів. Приплив розсолів в рудник № 2 становить 800-1000 м3/рік. З 1988 року рудник № 2 зупинено в зв’язку із запланованою реконструкцією збагачувальної фабрики, яка не відбулася. Фабрика повністю зруйнована, і будівництво нової фабрики в найближчий час не планується. Крім того почався аварійний приток дренажних вод з дебітом 1000-1700 м3/добу. Залишкові промислові запаси по руднику складають 15,4 млн. т. З 03 грудня 2002 р. дренажні мінералізовані води організовано подаються на 4-й горизонт рудника № 2. Станом на 24.02.2009 р. на четвертий горизонт рудника № 2 подано 2,7 млн. м3 дренажних мінералізованих вод. Підставою для цього було рішення Міністерства промполітики України (протокол від 29.01.2002 р.), згідно з яким рудник № 2 підлягає «Мокрій» консервації шляхом заповнення гірничих виробіток третього-четвертого горизонтів насиченими розсолами, а простір відроблених запасів вище розташованих горизонтів – гідрозакладкою накопиченими в хвостосховищі відходами збагаченої калійної руди. На основі рішень Головного управління Держнаглядохоронпраці, а також Львівської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій передбачена термінова розробка проектної документації підтримки рудника № 2 в екологічно-безпечному стані з подальшою розробкою комплексного проекту консервації рудника. На першій стадії ВАТ «Гірхімпром» розробив «Проект першочергових невідкладних робіт по запобіганню розвитку аварійної ситуації на Стебницькому ДГХП «Полімінерал».
Інститутом ВАТ «Гірхімпром» у 2003 році на виконання наказу Мінпромполітики України від 15.05.2002 р. за № 221 та завдання на проектування розроблено «Комплексний проект консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького ДГХП «Полімінерал». В наявності позитивний висновок по цьому проекту Ц.С.Укрінвестекспертизи за № 124 від 02.11.2003 р. даний проект пройшов погодження в МОЗ України № 26 від 23.09.2003 р. Термін виконання робіт 8 років, вартість 162, 4 млн. грн.
Але станом на 04.03.2009 р. на підприємстві відомчий контроль за параметрами довкілля не вівся. У зв’язку з недофінансуванням ДГХП «Полімінерал» з держбюджету реалізація Комплексного проекту консервації рудника № 2 та рекультивація порушених земель не проводиться у встановлений термін.
На початок 2009 року повністю відсутнє фінансування цих робіт з держбюджету. На 01.01.2009 р. виконано робіт на 38,796 млн.грн., тобто за 5 років недофінансовано майже 60 млн. грн. враховуючи те, що при рівномірному розподілі загальної суми у 162 млн.грн на 8 років, мало б надходити щорічно по 20 млн. грн. на виконання даної програми.
Тому однією з причин, того що сталося 25.11.2009 р., а саме: «… різке ускладнення 23-25 листопада 2009 р., екологічної, гідрографічної, гірничо-геологічної ситуації в карстопровальній зоні шахтного поля рудника № 2 Стебницького ДГХП «Полімінерал» (карсти № 18,20,22,25) через раптове зникнення русла ріки Вишниця (під землю) та активізації процесу просідання земної поверхні в зоні вказаних карстів…» є недофінансування про яке говорилося ще на початку 2009 р.
Деформаційні процеси в зоні Шахтного поля західного флангу рудника № 2 визнано такими, що активізувалися і дана ситуація загрожує виникненню провалів земної поверхні та можливою руйнацією автодороги Львів-Трускавець, водогону Гірне-Дрогобич, лінії електропередач.
Проте, на сьогоднішній день не проведено роботи по вибору земельної ділянки для перенесення магістрального водогону Гірне-Дрогобич за межі впливу гірничих робіт на шахтному полі рудника № 2. Відсутня проектно-кошторисна документація у зв’язку з тим, що винос водопроводу необхідно провести на землях райдержадміністрації, які на даний час знаходяться у приватній власності мешканців району та в розпорядженні райдержадміністрації.
Екологічною програмою мм. Дрогобича та Стебника на 2007-2010 р.р. передбачалось проведення робіт по виносу аварійно-небезпечної ділянки водогону питної води із зони шахтного поля на загальну суму 18 млн. 500 тис.грн. Фінансування передбачалось з державного бюджету, початок робіт – 2008 рік. Дані кошти по сьогоднішній день не виділялись.
У випадку виникнення надзвичайної ситуації провалу земної поверхні та можливої руйнації водогону Гірне-Дрогобич та ліній електропередач в містах Дрогобичі і Стебнику буде відсутня можливість щодо забезпечення мешканців водопровідною водою відповідної якості та в достатній кількості. У містах відсутня достатня кількість спецавтотранспорту для доставки води.
Порушення електропостачання, руйнація автодороги Львів-Трускавець та недостатнє забезпечення населення міст Дрогобича та Стебника водопровідною водою може привести до ускладнення епідемситуації, а саме: спалаху інфекційних захворювань через вживання неякісної води, порушення гігієнічних норм життєдіяльності населення. У зв’язку з чим буде необхідність у припиненні діяльності промислових підприємств, шкіл, лікарень, закладів громадського харчування, ринків, державних установ і т.д.
Тому прошу Вас, пане Президенте видати відповідний Указ про створення Державної комісії по вивченню соціально-економічного та екологічного стану міста Стебника, надання йому статусу окремого міста, і визнати м.Стебник та його довкілля зоною екологічного лиха.
З повагою,
міський голова Стебника Р.С.Калапач
| 
