Несортовано - Сторінка 5 - Форум
Щоб забрати лишні банери та рекламу (яку ми не встановлювали) та мати більші можливості необхідно зареєструватись або ввійти| RSS
Головне меню Фотогалерея Статті Файли
Сторінка 5 з 8«12345678»
Форум » Привітання » Для закоханих » Несортовано
Несортовано
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:32:43 | Сообщение # 61
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
Сотні тисяч світлофорів
Пролітаєм на зелений;
Ми сьогодні без кордонів
Не дивімося назад!
Над розпеченим асфальтом
Ми мчимо неначе вітер;
Ми сьогодні без обмежень
І для нас нема завад;
Перехрестя, пішоходи,
«зебри», вулиці, затори.
Ми існуєм лиш сьогодні,
Завтра може і не буть...
Летимо, неначе птахи
І не маєм меж і рамок,
Ми сьогодні на колесах,
Ось у чім життєва суть.
Захлинається від спеки
В пил загорнуте містечко,
Нам же – вітер змін в обличчя
І кипить у жилах кров.
Нам – червоний! Зупинились!
Довгий-довгий поцілунок.
Це, шановні, справжній traffic
І справжнісінька любов!
 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:32:51 | Сообщение # 62
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
Не повіриш: я не засмучена.
Посміхнися: не ображаюся.
Знаю я – моє серце змучене,
Та не бідкаюсь і не каюся.
Не повіриш: я не змінилася,
Все така ж чудна та закохана...
Пам’ятаєш, як я дивилася
Перелякано і сполохано?
Так, звичайно, я помудрішала,
Але час душею не бавився,
Неможливо це – стати іншою, -
Хай би ще сто років наклалося!
Не подумай. Я не забула –
Кожен порух твій пам’ятаю,
Кожну мить, що як сон минула,
Я щоночі назад вертаю.
Вірю: наша любов – освячена.
Я вітаю тебе з весною!
Не „прощай” кажу – „до побачення!”
 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:32:57 | Сообщение # 63
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
Ти залишив мені на пам’ять
Ту музику, що в небі грала,
Коли ми серед хмар літали,
Разом щасливі до безтями.
Вона звучить у моїм серці
Мінорним відгуком кохання,
І птахом зраненим бажання
Моє приречене несеться.
Небесна музика любові –
Вона луна в мені щоночі,
Коли до мене сон не хоче
Приходить, знов грає, знову.
І розриває сіру тишу,
І підійма чуття угору,
І розчиняє у просторах,
І ніжністю мене колише...
 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:33:04 | Сообщение # 64
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
Зацілуй мене,
Залюби мене –
Там, де хороше,
Там, де ніжне все.
Ти заграй мені,
Заспівай мені,
Закричи мені –
Всі слова земні,
Щоб було, як вві сні,
Де ми вдвох одні.
Обійми мене,
Приголуб мене,
Доторкнись до губ.
І упав твій чуб
На лице моє,
І в руках притих,
Притаївсь, приник
До грудей моїх,
Біля серця ліг.
Як в колисці ми, -
А навколо сніг.
І гойдає сон
Край моїх вікон,
Край твоїх вікон –
Мріям в унісон –
Ночі рубікон.
 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:33:13 | Сообщение # 65
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
Не проси мене: "Люби!"
Я любити не навчилась ...
У моєї доброти
Вверх бере наївна щирість.
Не кажи мені: "Пора" -
Це звучить, немов покора ...
Не примушуй - не раба,
Не шуканням грошей хвора.
Не печаль бурхливу кров.
Бережи останнє слово,
В нього доказ - без основ -
Час поняття тимчасове.
Я - і радість, і печаль,
Ти ж, напевно, з цим змирися.
Не шкодуй, коли не жаль,
І як жаль, то не журися ...
Як підеш - звичайно йди.
І назад не оглядайся,
Щоб не було більш біди -
Полюбить не обіцяйся.
Мрій, надійся - все ж мовчи,
Будь і тихим, і шаленим.
Тільки вірити навчись
І чекати ще на мене ...
Будь відвертим, як дитя.
Зрозуміти й пояснити
Треба вміти це життя.
Треба вміти і любити,
І прощати, й берегти
Кожен дотик, кожне слово ...
Треба вміти віднайти
Щастя твоє кольорове ...

Примітка: Коханому Жені

 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:33:21 | Сообщение # 66
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
Ти впертий й надійний.
Ти люблений і любий.
Реальний й трошки мрійний.
Нестриманий до згуби ...
Ти – сонце серед грому,
Ти – місяць серед ночі.
Ти все, що мені треба.
Ти все, що я так хочу.

Примітка: Моєму коханому

 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:33:29 | Сообщение # 67
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
Дивлюсь у твої очі
І бачу там я світло...
Ці очі,як ті зорі,
Як сонце влітку гріло.

Дивлюсь у твої очі
І я маю бажання,
Бажання в дні і ночі
Боротись за кохання.

Боротись буду завжди,
Якщо ще буде сила.
Якщо ще буде ласка,
Яка давала крила.

Якщо ми будем жити
З надією любові,
Тоді усі страждання
Зникатимуть поволі.

Якщо ми будем жити
За вірність і довіру,
Тоді завжди будемо разом,
Без тебе ж я загину.

Дивлюсь у твої очі
І бачу там я світло...

 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:33:36 | Сообщение # 68
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
Хто любить - ризикує ніколи не пізнати взаємної любові. Мабуть, я ніколи її не пізнаю. Моя любов - це моя кара за все те погане, що я зробив і що зроблю. Це моя посмішка і мій біль. Це моє щастя і моє горе. Це моя радість і моя печаль. Це мій бог і мій диявол. Це моя надія і моя смерть. Шкода тільки, що посмішок, щастя, радості, бога і надій набагато менше, ніж болю, горя, печалі, диявола і смерті. Я сотні разів помирав, та це було не смертельно, бо у мене є надія, маленька, наче крапелька нікотину, яка вбиває навіть коня. Це моя хронічна хвороба, від якої ніколи не знайдуть ліків. Це риса у моїх очах, яку не видалить жоден хірург.

І лікаря мені не потрібно. Час лікар? Він загоїть рани. Але шрами залишаться, і вони мене навряд чи прикрасять.

Я готовий віддати заради своєї любові все, що маю, а чого не маю - готовий дістати. Я готовий робити божевільні речі. Я готовий змінити себе. І не має значення, що казатимуть інші. Не має значення, що моя любов скаже "забудь про мене, я не Та, а ти не Той, я не така, як ти думаєш". Я знаю її краще, ніж себе. Краще, ніж десять заповідей. Бо вона мій сенс, моя сила тяжіння на цьому світі, питна вода для моєї душі, моя вічність і моя миттєва смерть. Я завжди любитиму тебе...

 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:33:43 | Сообщение # 69
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
ОСТАННІЙ ПОЦІЛУНОК

Сказала ти, промовила лиш чутно
І капнула сльоза на слово "прощавай".
Душа його здригнулась каламутно,
Він знав, що прийде час залишити твій рай.

Цілунок спогадів нагадує про ночі,
Забудеш ночі - пригадаєш дні,
Коли в його побачиш свої очі
Знай він прийде, він все віддасть тобі.

Ти знов одна, в кімнаті сни літають
І магія думок торкається щоки.
Тут спогади живуть, вони тебе кохають,
Вони минуть та перш пройдуть роки.

Примітка: Присвячується Ірі Богонюк

 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:33:50 | Сообщение # 70
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
Багато ніжних слів звучало в адрес твій.
Багато чула ти обіцянок, признань в коханні.
Як говорю це я, повір це голос серця мій,
Не хочу я щоб ти відчула смак страждання...

Примітка: Моїй коханій Мар'янці!

 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:33:57 | Сообщение # 71
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
Пташині потрібні крила
Кризі - холодна вода
А мені тільки ти, моя мила
Я так хочу щоб ти була моя
І відчути тепло твого тіла
Довірившись твоїм ніжним губам
Я для тебе зроблю, моя мила,
Все що хочеш, навіть серце своє віддам.
Перший раз у житті я кохаю
Не жаліючи навіть себе
Наймилішу дівчину на світі
Певно ти здогадалась - ТЕБЕ
 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:34:05 | Сообщение # 72
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
Небо у темні хмари одіте.
Дощ свою музику гра.
Ти дома одна, ти одна.
Ти згадуєш усе що було.
Згадаєш і школу, і друзів
Та основне ти згадаєш Його –
Веселого, доброго, ніжного.
Згадаєш ті миті життя.
І тихо сльоза упаде.
Ти стараєшся забути те,
Та в серці любов не помре.
Поплачеш. Дощ перестане.
Сонце вийде з-за хмар.
Ти сльози утреш, усміхнешся,
А душа від болі ридатиме.
Почуєш. Побачиш. Згадаєш.
І знову захочеш вернути той час:
Коли у житті була радість,
Коли день здавався миттю,
А рік тільки днем.
Та не вернеться! Не проси!
Почуєш – вдай, що здалось.
Побачиш – усміхнись, промовчи.
Згадаєш – не плач, не вернеться.
Не проси! Не проси!
 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:34:13 | Сообщение # 73
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
Я просто – жодна інша: я – це я.
Я теж живу.
І вмію ще любити.
Я вперта, і наївна, і крихка,
Але така, що ладна все простити.
Я трохи вредна, я така, як є.
В зіницях сумнів деколи ночує
Але ти чуєш, я – твоє, твоє
Оте свічадо, що тебе відчує
Душею й тілом –
Без усяких фальш,
Без перебільшень,
Без якихось зверхонь…
Захочеш ти - ми підемо ще дальш,
Туди, де коні щастям мчуться верхи,
Туди, де шовк і павутиння рук,
Туди, де очі плачуть від цілунків,
Де буде терпко від жаданих мук,
І солодко від хвиль дарунків…
А я боюсь. Ти знаєш, я боюсь,
Якби раптово тілом захотіла, -
Я об покору ніжно розіб’юсь
Й зів’юсь сльозою я до твого тіла…
А я боюсь, якби ти захотів,
То цілував би ноги та долоні…
Любив й любив, і може й би не вмів,
Проте збирав би солод весь солоний…
Я є така, прости, я є така,
Прийми мене таку, яку ти любиш.,
За те я буду завтра лиш твоя,
І обіцяю, що мене не згубиш…
 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:34:19 | Сообщение # 74
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
У місячні весняні ночі
Коли усе вже уві сні
Я знову бачу ясні очі -
Вони всміхаються мені.
Такі ранкові і привітні,
Як перший пролісок весни.
Серед юрби вони помітні.
Найкращі, над усе вони!
Вони всміхаються ласкаво,
А інколи такі сумні...
В них відображення яскраве -
Найкращі почуття твої.
 
andriy159Дата: Понеділок, 10.08.2009, 07:34:24 | Сообщение # 75
Лідер
Группа: Засновник
Сообщений: 388
Статус: Відсутній
Кохана, вітаю тебе зі святом за яке маю поцілувати в губи тебе 19 раз, солодко-солодко! Не знаю як тебе, але мене від рання в жар кидає від думки про твої палкі обійми, про дотик, шепіт губ, від спогадів про нічні танці під музику весільну. Хочу щоб такі думки та спогади були не тільки нашим минулим, але й неодноразово повторювались в майбутньому! Люблю тебе!
 
Форум » Привітання » Для закоханих » Несортовано
Сторінка 5 з 8«12345678»
Пошук:


[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Copyright Stebnik159 © 2016
Весілля, Хочу весілля,
Сайт управляється системою uCoz